Як пережити дистанційне навчання в умовах карантину: поради професіонала

навчання

Цього тижня в Українських школах в обов’язковому порядку почалося дистанційне навчання. Чи стане епідемія краш-тестом не тільки для медицини, а й для освіти спробуємо розібратися.

Всі ми звикли дивитися на навчання з боку дітей та батьків. Але нова форма навчання стане неабияким випробуванням не тільки для дітей, а й для вчителів.

Як розповіла заступник директора Людмила Семез, в їх закладі (Ліцей №8) вчителі вже мають досвід з розробкою уроків в електронній формі завдяки програмі mozaBook. Втім, умови карантину диктують зовсім нові правила.

“Наші учні були дещо розгублені з впровадженням онлайн-навчання. Насамперед це стосується розпорядку дня. Зрозуміло, що коли є уроки і перерви по графіку, це допомагає організувати роботу. А коли ти сам на сам із завданнями – це вже викликає складнощі”, – говорить пані Людмила.

Зараз вчителі використовують різні платформи для організації навчання: Gogle платформа Сlassroom, відеоконференція Zoom, електронна дошка Padlet. Також використовуються уроки, які започаткувала держава на телебаченні і в YouTube.

На жаль єдиного інструменту для проведення навчання немає. Для того щоб організувати навчальний процес вчителі використовують офіційні сайти школи та месенджери.

Звісно варіативність інструментів дає багато можливостей, але разом з тим не у всіх є матеріальна база для їх використання (відсутність комп’ютера, швидкісного інтернету та ін.). Особливо це стосується сільських шкіл. Також важко орієнтуватися в онлайн середовищі і освітянам старшого покоління.

За словами Людмили Семез, зараз вчителі змушені самі організовуватися і допомагати один одному опанувати нові технології. Великий вклад для цього роблять вчителі інформатики.

“Кожного тижня ми проводимо педради на яких допомагаємо колегам опановувати нові інструменти для навчання. Наші вчителі інформатики зараз активно долучаються до просвітницької роботи”, – говорить пані Людмила.

Весь цей процес покладає на вчителів додаткове навантаження і витрати. Наприклад, щоб перевірити письмову роботу, треба роздрукувати прислану від учня фотографію, внести правки і відправити фото. В той же час виникає питання як фінансувати роботу вчителів. Адже проконтролювати кількість годин в таких обставинах складно.

Як прокоментувала начальник управління освіти міської ради міста Кропивницького Лариса Костенко, на сайті управління є інструкції з розробками для уроків. Далі вчителі самі вибирають, як проводити навчання. Наразі додаткового фінансування не передбачається.

“Згідно колективного договору і кодексу Законів “Про працю” вчителі отримують середню заробітню плату”, – відмітила Лариса Костенко.

На жаль, в даній ситуації, доводиться констатувати, що “порятунок потопаючого, справа рук самого потопаючого”.

Звісно цей вислів стосується не тільки вчителів, а й батьків та самих учнів. Мати двох дітей, пані Олена вже декілька тижнів звикає до нових умов.

“Моя старша донька навчається у школі №18, в 4 класі. Вчителька надсилає нам завдання у Viber. Ми сумлінно виконуємо все, але вдома це не так вже й легко, тим паче коли поруч є ще менша дитина, котра постійно потребує уваги”, – говорить пані Олена.

Крім шкільної програми донька проходить навчання на приватних курсах англійської мови, де педагоги, в нинішніх умовах, також використовують програму Zoom для онлайн зв’язку.

Та якщо в молодших класах “карантинне” навчання може мати проблему тільки в дисципліні, то в старших класах ситуація виглядає складнішою. Учням доводиться самотужки опановувати новий матеріал та готуватися до ЗНО. Інформації не бракує – з одного боку дистанційне навчання від школи, а з іншого – централізоване навчання від держави.

Звісно виникає природне бажання переглянути і урок на телевізорі, а потім ще виконати завдання від вчителя. В результаті можемо отримати “інформаційний венігрет”.

Як же не загубитися в цьому інформаційному полі?

Доцент кафедри української мови, вчитель української мови та літератури наукового ліцею Ольга Крижанівська працює з учнями 11 класів і має свій погляд на нові умови навчання.

“Централізоване навчання може бути своєрідною страховкою до дистанційного навчання. Але при всіх плюсах, централізоване навчання не зможе замінити роботи учнів з їх вчителем”, – відмітила Ольга Крижанівська.

Вчитель мав певну свободу у плануванні уроків, вибору їх тем, міг переставити якісь теми, залежно від класу в якому він викладає. Тому централізовані онлайн уроки далеко не завжди збігаються з планами вчительськими.

За тритижневий карантин більшість вчителів вподобали для навчання програму Zoom, за допомогою якої можна налагодити з учнями відео зв’язок. Втім зі слів Ольги Крижанівської попри всі плюси це хай і ідеологічне, але кіно.

“Ти не бачиш в один момент виразу обличчя учнів, не бачиш реакцію класу загалом”, – говорить пані Ольга.

Такі умови це великий виклик системі освіти. Але варто розуміти, що це проблема не тільки України, подібна ситуація відбувається у всьому світі.

Існує думка, що наша система освіти не навчає дітей самостійно отримувати інформацію. Вчитель все розжовує, а дітям залишається проковтнути. Через це багато батьків стурбовані тим, що успішність їх чад значно знизиться під час карантину.

“Є таке поняття “креативне академічне мислення” того хто навчається. Якщо ми вчимо дітей не просто сприймати матеріал, а критичного до цього підходити. Тобто вміти систематизувати, відсівати несуттєве і бачити особливе. Якщо ми навчили дітей цінувати практичну частину того чого ми вчимо, їм тоді легше”, – говорить Ольга Крижанівська.

Тому варто робити акцент не на кількості уроків, додаткових репетиторах, треба вчити дитину мислити не переобтяжуючи інформацією. Це завдання зараз однаково покладено, як на персонал школи так і на батьків.

З іншого боку в деяких батьків може скластися думка, що дітей вже переобтяжують уроками. Спочатку дитині присилають завдання з певного предмету, яке необхідно виконати в тій чи іншій формі перед комп’ютером, а потім є ще й домашнє завдання, яке також виконується перед комп’ютером. Але не треба забувати, що дитина раніше виконувала той самий обсяг роботи і знаходилась в школі, умовно кажучи, 8 годин. Так само учні отримували домашні завдання, які в даному випадку краще називати індивідуальні.

Ольга Крижанівська відокремила три рекомендації, які актуальні під час дистанційного навчання:

1. Передусім, дуже важливо, щоб школа забезпечила навчання за розкладом до якого звикли учні. Зранку повинні бути виставлені завдання на всі уроки, які будуть відбуватися цього дня. Дуже важливо, щоб вчителі виставляли інструкції. За таких умов дитина не буде прив’язана до комп’ютера цілий день.

2. Багато чого залежить від батьків. Через карантин частина батьків зараз також не працює. Діти постійно під наглядом. Не треба прив’язувати дитину до комп’ютера, не треба лякати покаранням, якщо дитина чогось не зробить. Для виконання домашніх завдань для учнів старших класів достатньо 2 – 2,5 годин, для середніх – 1 – 1,5 години, для учнів молодших класів – в межах 40 – 45 хв. Зараз батьки не можуть самоусунутися від організації навчання вдома. Якщо вони самоусуваються, то звинувачувати школу чи вчителя немає сенсу.

3. Зараз всі інструкції, які спущені вчителям передбачують оцінювання мало не поурочно. Не всі вчителі вибирають такий метод оцінювання. Тому важливо щоб влада визначилась з особливостями оцінювання в такий період. Не варто забувати, що будуть семестрові оцінки, річні. І ось тут виникає питання, чи ці оцінки рівнозначні тим, що ставилися в першому семестрі?

“Я вважаю, що найголовніше для дитини – це отримати знання, а вже рівень цих знань можна перевірити на контрольних роботах”, – відмітила Ольга Крижанівська.

Тож, у підсумку можна відмітити, що у нинішніх реаліях вчителям доведеться провести велику роботу і призвичаїтися до нових обставин. Багато підходів до освіти будуть переглянуті, це завдання як держави так і батьків. Варто зрозуміти, що ваше майбутнє не в чужих руках, а саме в ваших.

Read More