У Гайвороні планують демонтувати нерентабельну вузькоколійку

колія

У місті Гайворон, Кіровоградської області, можуть демонтувати 52 кілометрів залізниці вузької колії Гайворон-Голованівськ, рух по якій припинився 4 січня 2019 року.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Владислав-Султан Белжанов.

“З економічної точки зору, вона не є рентабельною і несе колосальні збитки, її я частково досліджував восени 2018 року, коли проходив стажування у Департаменті цінової політики ПАТ “Укрзалізниця”, однак познайомився я з нею ще раніше, у 2012 році. Останній раз нею мав змогу проїхатись в кінці зими 2015 року”, пише пан Владислав.

Вантажні перевезення цією залізницею було припинено на початку 90-х років, коли від Гайворона у напрямку Голованівська розпочалась робота по перешиттю вузької залізниці на колію широку, звичну нам. Перешиття велось як зі сторони Гайворона, так і зі сторони станції Підгородна у напрямку Голованівська та Гайворона. У 2002 році була збудована гілка широкої колії від Підгородної до Голованівська паралельно вузькій, тоді ж почав курсувати приміський поїзд, а рух по вузькій колії було припинено. І вже в 2003 році вузьку колію від Підгородної до Голованівська було розібрано, і приміський поїзд вузької колії Гайворон – Підгородна було обмежено до Голованівська, з узгодженою пересадкою на приміський поїзд широкої колії Голованівськ – Помічна з прослідуванням станції Підгородна.

Тим часом, починаючи з кінця 80-х років та початку 90-х років зі сторони Гайворона у напрямку Голованівська теж розпочалась робота по перешиттю залізниці, однак криза 90-х не реалізувала цей проект до кінця, і широка залізниця паралельно вузькій дійшла до станції Таужня (с. Червоні Маки, Гайворонського району).

Для того, щоб розпочати наскрізний рух широкою колією між Гайвороном та Помічною не вистачає добудувати 27 кілометрів широкої колії між станціями Таужня та Голованівськ, але про це пізніше, повернемось до “молодшого брата” вузькоколійки.

Без перебільшень, приміський поїзд № 6291/6290 Гайворон – Голованівськ що курсував цією залізницею був найзбитковіший приміським поїздом. Бувало навіть таке, що він курсував порожнім, не перевозячи жодного пасажира навіть пільгової категорії.

“У 2015 році коли ми з товаришем їхали потягом з Гайворона у Голованівськ нас було лише двоє платних пасажирів по відправленню з Гайворона, та один залізничник який повертався з нічної зміни, на станції Грушка до Голованівська підсіла лише одна пасажирка”, – пише пан Владислав.

За 2018 рік витрати на утримання вузькоколійної залізниці на напрямку Гайворон–Голованівськ сягнули майже 9,3 млн. грн. (ці кошти йшли на роботи із підтримання верхньої будови колії, інженерних споруд, залізничних переїздів, пристроїв електропостачання, сигналізації та зв’язку), у той же час, виручка від платних пасажирських перевезень становила лише 8,5 тис. грн.

Крім того, згідно з аналізом населеності поїздів вузькоколійної дільниці за 2018 рік встановлено, що населеність поїзда № 6291/6290 становила лише 7,2%. Зазначеним поїздом за рік перевезено всього 2086 пасажирів, з них 1213 пасажирів пільгових категорій на суму 20,2 тис. грн., з них місцевими органами влади компенсовано лише 7,4 тис. грн. (36,6 % від необхідної суми).

Закрита вузькоколійка проходить повз 24 населених пунктів з населенням майже у 50 000 осіб, і лише Гайворонський район був зацікавлений її зберегти. З одного боку, дуже шкода, що ця історична залізниця з міні-вагонами та міні-локомотивами тепер стане історією, місцеві органи влади самі ж нею практично не користувались, основні причини з яких:

  1. Мала швидкість. Через зношеність залізничного полотна, поїзд курсував зі швидкістю 15-25 км/год, відстань у 52 кілометри поїзд долав за 2 години 36 хвилин, тоді як автомобілем у спокійному режимі цю відстань можна подолати за 1 годину.
  2. Незручний графік для пасажирів. У зв’язку з тим, що поїзд йде повільно, зручний графік для всіх зробити було не можливо.

Також варто додати, що узгоджений приміський поїзд широкої колії Голованівськ – Помічна у напрямку Кропивницького відстань в 114 кілометрів через зношеність колії долає за 4 години 37 хвилин. У 2015 році час в дорозі поїзда становила 4 години, з урахуванням 20 хвилинної зупинки по станції Підгородна для пропуску пасажирського поїзда № 372 Одеса – Уфа. До слова, приміський поїзд Хмельницький – Жмеринка відстань в 106 кілометрів долає за 2 години 10 хвилин з більшою кількістю зупинок.

Чи можна врятувати залізницю?

Зі слів “бувалих” залізничників Гайворона, влітку 2004 року Гайворонський залізничний вузол відвідав тодішній Міністр транспорту України, Генеральний директор Укрзалізниці – Георгій Миколайович Кірпа. Він відзначив, що Гайворон стане майбутнім центром сходження вантажопотоків у порти Причорномор’я, та Схід – Захід, так як лінії Жмеринка – Одеса та Київ – Дніпро були вкрай перевантажені. Георгій Кірпа планував закінчити перешиття залізниці Гайворон – Голованівськ, модернізувати станційну та вокзальну і колійну інфраструктуру та включити у “План електрифікації залізниць України” гілку довжиною 311 кілометрів від Вінниці до Голованівська, що пролягає через Немирів, Гайсин, Гайворон. Однак, смерть міністра поставила крапку.

На думку Владислава-Султана Белжанова Гайворон може себе реалізувати як проміжний вузол для відкриття нових вантажних коридорів, але насамперед треба завершити проект про перешиттю залізниці вузької колії на широку, а саме, добудувати 27 кілометрів колії від станції Таужня до станції Голованівськ, який відкриє в собі такий потенціал:

  1. Дана гілка з’єднається з наступною гілкою Помічна – Бобринець – Долинська, дві гілки разом відкриють найкоротший вантажний шлях з Заходу на Кривбас та Схід України. Зникне потреба робити потягам крюк через Білу Церкву, Шевченко та Знам’янку, і завантажувати дані вузли.
  2. Дана гілка зможе взяти на себе велику частину вантажних потоків у напрямку Захід/Балтія – порти Причорномор’я з виїздом на Помічну і подальше прямування на Одесу, Херсон та Миколаїв.
  3. У плані пасажирського сполучення дана гілка зменшить кілометраж для пасажирських поїздів що слідують зі Львова в Миколаїв та Херсон, та поїздів що слідують з Донбасу і Придніпров’я на Захід.

Разом з цим, потрібно модернізувати існуючі підходи до Гайворона зі сторони Вінниці, Христинівки та Вапнярки.

“Стосовно вузької колії. На мою думку вузькоколійні залізниці повинні залишитись і навіть розвиватись та будуватись, як для пасажирів та вантажів місцевого значення, так і для туристичного потенціалу, але у не такому форматі, як зараз. Для цього повинно бути створено окреме акціонерне товариство (наприклад АТ “Молодший брат”), якому передати на баланс усі існуючі вузькоколійні залізниці, з пакетом акцій 51% державі, 49 % приватнику”, – вважає пан Владислав.

Read More