Політолог К. Бондаренко: Партія «Пропозиція» – банальна технологія перед виборами

пропозиція

Відомий український політолог та історик Костянтин Бондаренко пояснив, чому нова партія «Пропозиція» не зможе стати потужною політичною силою, яка диктуватиме свої умови президенту та впливатиме на загальноукраїнські політичні процеси.

«Очевидно, що в Україні є декілька міст, що мають особливу політичну вагу – Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь та, можливо, Вінниця. Мери цих міст особливо виділяються в загальнополітичних процесах в державі – цьому сприяють ряд факторів, таких як кількість населення, стратегічне значення, ресурсний потенціал, лобістські можливості на рівні столиці тощо. І коли ми говоримо про можливість виникнення реальної, а не бутафорської “партії мерів”, то насамперед повинні мати на увазі солідарну позицію мерів більшості перелічених мегаполісів. Більше того: я вірю, що рано чи пізно така партія, яка базується на горизонтальних зв’язках між мерами великих міст, виникне. З одного боку, вона стане альтернативою політиці Печерського Трикутника, який повністю ігнорує інтереси регіонів та окремих громад, з іншого – запобіжником від розпаду України внаслідок активізації егоїзму регіональних еліт», – зазначає Бондаренко.

Проте, за словами політолога, сьогодні ми маємо справу з політичним симулякром, який можна охарактеризувати не як “партія мерів”, а як “Борис Філатов з ансамблем”.

пропозиція

«Макрон у Франції для того, щоби перемогти на парламентських виборах 2017 року, заручився підтримкою мерів маленьких міст – звідки й з’явився феномен прем’єр-міністра Едуара Філіппа, мера маленького Гавра з населенням як половина Житомира. У липні цього року Філіпп склав свої повноваження прем’єр-міністра і повернувся до управління містом, а новим прем’єром став мер 6-тисячного лангедокського містечка Прад Жан Кастекс. Ці приклади мені можуть наводити як свідчення того, що “розмір не має значення”. Все це так, але у Франції існує політика опертя президента на муніципалітети малих міст, і цієї політики немає у Зеленського. Те, що ми бачимо у випадку з “Пропозицією”, це щось подібне до того, коли б мер Марселя Мішель Рубріола чи мер Ліона Грегорі Дусе створили би партію, в яку запросили у якості рівноправних партнерів мерів Сен-Жан-де-Люз, Акс-ен-Провенс, Довілль та, для прикладу, Овіллера», – наводить приклад Бондаренко.

Едуар Філіпп та Эммануэль Макрон

На його думку, активізація “партії мерів” може бути актуальною у двох випадках: або мери стануть основою для політики президента Зеленського, його “політичною гвардією” (що малоймовірно в українських політичних реаліях: Зеленський більше воліє опиратися на анемічних голів ОДА, які у політичних процесах в регіонах не відіграють сьогодні жодної ролі), або мери великих міст об’єднаються у потужну політичну силу, яка буде диктувати свої мови Зеленському.

«“Пропозиція” – це явно не той випадок, коли «а если в партию сгрудились малые – сдайся, враг, замри и ляг!». Можна було би всерйоз говорити про «партію мерів», якби Філатова підтримали Кернес, Садовий, Буряк, Кличко, Бойченко, Труханов – тоді можна було би думати про спільні перспективи, спільну платформу і спільну пропозицію для суспільства в плані розвитку місцевого самоврядування як альтернативи політиці Печерська. Наразі ж Філатов “со товарищи” вловлюють настрій доби, але просто дискредитують ідею, перетворюючи її на банальну технологію перед виборами», – стверджує Бондаренко.

Нагадаємо, мер Кропивницького Андрій Райкович перейшов у новостворену партію мера Дніпра Б.Філатова «Пропозиція». Якщо підрахувати, за минулі п’ять років мер Кропивницького Андрій Райкович тричі змінив партійну приналежність. Останній раз, як відомо, це сталося коли почалися політичні репресії на Петра Порошенка – лідера політсили «Європейська солідарність» (БПП), під прапорами якої Райкович отримав свою посаду.

Read More